Вітаю Вас, відвідувачі!

Тут ви можете знайти цікаві розробки уроків історії та правознавства, оригінальні дидактичні матеріали, відео та презентації. Буду вдячна за Ваші коментарі.

Активізація пізнавальної діяльності на уроках правознавства

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства

У сучасних умовах, коли йде процес розширення інформації і з'явля­ються різні погляди в оцінці минулого, у викладанні історії виникають певні проблеми. Величезний обсяг матеріалу, перевантаження дітей ін­формацією, незрозумілість історичних концепцій - усе це призводить до того, що учні втрачають інтерес до вивчення історії. Як зробити так, щоб повернути в них інтерес до навчання? Як викликати інтерес до навчання в дітей, які не хочуть учитися? Як зацікавити дітей історією, яка давно вже перестала бути казкою? Коли необхідно опрацювати за урок великий обсяг матеріалу, засвоїти нові поняття, терміни й дати? Як зробити так, щоб діти йшли на урок із радістю, а в їхніх очах горів вогник тяги до знань, до навчання?
Зниження пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів ускладнює реалізацію державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного учня. Завдання вчителя — розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам. Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.
Ставлення учня до навчального предмета, як відомо, виявляється насамперед в увазі до нього. Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатися, що вони у своїй основі характеризують інтерес. Ми уважні до того, що нам не байдуже, що має важливе життєве значення. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу, тоді як усі інші засоби можуть збудити її лише на короткий час. Отже, інтерес є засобом посилення уваги, а увага є постійною супутницею інтересу.
Деякі вчені доводять зв'язок інтересу з пам'яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю, запам'ятовується швидко й надовго.
Значну роль відіграє інтерес і в розвитку творчої уваги, яка допомагає особистості планувати свої дії, глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності, виявляти винахідливість, ініціативу, самостійність. Творча уява в такому разі може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.
В ході вирішення головного завдання для вчителя – зробити навчальний процес результативним актуальним є питання шляхів активізації пізнавальної активності учнів.
«Знання стають бажаним надбанням маленької людини за умови, коли вони - засіб досягнення творчих, трудових ідей», — так сказав відомий педагог В. Сухомлинський. І дійсно, головною передумовою успішного навчання є творчість дитини. Але як розвинути якнайкраще творчі здіб­ності учнів та зробити навчальний процес цікавим та результативним?
Творчий вчитель, діяльність якого спрямована на учня та його активну участь в навчальному процесі, знаходиться в постійному пошуку. Йому в нагоді стають незмінні помічники:
а) інтерактивні методи навчання;
б) творчі завдання;
в) створення проблемно-пошукових ситуацій в процесі навчання;
г) позаурочна та позашкільна діяльність;
д) використання дидактичних ігор в процесі навчання;
е) використання цікавих матеріалів (кросвордів, чайнвордів, історичні чи  правові задачі, т.п.);
є) залучення учнів до участі в різноманітних конкурсах.
Щоб активізувати пізнавальну активність учнів потрібно відповідально віднестися до підготовки та проведення уроку. Він повинен бути не тільки інформаційно насиченим, а і яскравим та цікавим.
Важливу роль у вивченні правознавства відіграє проблемно-пошуковий метод. Перед вивченням нового матеріалу, чи в процесі ознайомлення з ним ставиться проблемне запитання, чим несподіваніше та інтригуюче  питання, тим активніше воно спонукатиме учнів до роздумів, до розумової діяльності. Практичному формуванню свідомих громадян та активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють також і рольові ігри, розв'язування задач. Серед інтерактивних методів, які використовуються на уроках для активізації пізнавальної діяльності учнів такі: інтерактивні технології кооперативного навчання, технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, дискусійні питання. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання найчастіше застосовуються робота в парах, робота в малих групах. Ніщо так не активізує пізнавальну діяльність учнів як здорова, правильна суперечка - дискусія, яка значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми . Дискусійні питання вчать глибокому розумінню проблеми, самостійній позиції, кращому розумінню інших, а також активізують навчальну діяльність учнів. На уроках використовуються різні види дискусії: «займи позицію», «неперервна шкала думок», «дискусія», «дебати».
Також на уроках я використовую і такі методи як «мікрофон», «Мозковий штурм», «Метод ПРЕС» та інші. Використовуючи інтерактивні технології, що урок стає більш насиченим, цікавішим і відповідно пізнавальним для учнів.
Продовженням активної діяльності учнів вдома є влучно і доцільно дібране домашнє завдання. Тому завдання додому проблемні, цікаві, щоб вимагали пошукової діяльності та творчості. Наприклад, в друкованих засобах масової інформації знайти матеріали про сучасний політичний устрій певної держави, що вивчається.
В сучасну епоху інформаційних технологій вчителю потрібно йти в ногу з часом. На уроках можна використовувати фрагменти худ. фільмів на історичну тематику, матеріали з Інтернету. Цікавими для учнів є і розробка проекту певної теми уроку. Такі уроки викликають інтерес учнів до предмету та сприяють їх пізнавальній активності. Робота в мережі Інтернет - необмежені можливості для допитливого учня.
Гра для школяра важлива, зрозуміла, злободенна — це частина його життєвого досвіду. Навчання в грі «відбувається непомітно для дитини, тому що вся його увага спрямована на гру, а не на засвоєння знань, як це буває при навчанні на уроках у школі» (Дьячкова О.А. Игры  школьников. М.: Учпедгиз, 1955.- С. 176).
Учитель, передаючи знання за допомогою гри, враховує не тільки май­бутні інтереси школяра, але й задовольняє сьогоднішні. Використовуючи гру, вчитель організовує навчальну діяльність, виходячи з розумових потреб учнів.
Гра дозволяє зробити більш динамічним і цікавим процес сприйняття історичних фактів, імен, дат, назв географічних об'єктів, з якими пов'яза­ні та чи інша історична подія. Вона виключає небажане зубріння. У грі знання отримуються через практику. Учні не просто заучують матеріал, але розглядають його з різних сторін, розкладають його на різноманітні логічні ряди.
Перевагами  ігор,  можна назвати — цікавість їх для школярів і простота виконання для вчителя. Їх можна використовувати  при вивченні нового матеріалу на комбі­нованому уроці історії.
Мабуть, для хорошого уроку необхідно мати певну кількість цікавих матеріалів: кросворди, чайнворди, головоломки, цікаві історичні задачі та ін. Застосування цікавих форм не лише пожвавлює й збуджує думку учнів, а й поглиблює та зміцнює їхні знання, розвиває спостережливість та кмітливість, наполегливість і працьовитість. Учень, який любить роз­гадувати кросворди, головоломки, завжди щось шукає, чимось цікавить­ся, прагне до нового, до розширення своїх знань. Особливо це стосується учнів 5-9 класів.
Кросворди можна використовувати як безпосередню на уроці, так і під час проведення позаурочних заходів: вікторин, історичних ігор, змагань, вечорів та ін. Але найдоцільніше все ж таки кросворди використовувати на уроках історії, бо позаурочні заходи відвідують, як правило, не всі учні. Причому використання кросвордів може бути ефективним на будь-яко­му етапі уроку і для будь-якого типу уроку.
Позаурочна робота ставить за мету поглиблення знань, здо­бутих учнями на уроках, допомагає зробити процес пізнання цікавим і захоплюючим. Під час позаурочної роботи учні от­римують уміння працювати з підручником і довідковою літе­ратурою, реферувати й рецензувати, готувати повідомлення та доповіді, виступати з ними перед дитячою та дорослою ауди­торіями; відкривають можливості для формування інтелекту­альних умінь учнів у результаті їх дослідницьких досліджень в архівах, музеях, бібліотеках, під час роботи з нормативно-правовими документами.
Позакласна робота має добровільний характер, сприяє роз­витку пізнавальних здібностей і нахилів учнів.
Сьогодні в нашій школі, оформлюється музейна кімната, яку постійно поповнюють учні,  проводимо тижні історії. Дуже поширеною формою роботи є вікторини, конкурси.
Важливим моментом у житті школи є також дослідження минулого рідного краю та рідного села. Адже знання свого минулого це є наш обов’язок. Поглиблює інтерес до вивчення історії також спілкування з безпосередніми  творцями нашого сьогодення – учасниками Великої Вітчизняної війни. 
Одним із важливих моментів у активізації пізнавальної діяльності учнів є особистісно-зорієнтований підхід до кожного учня. Кожна людина - це неповторна особистість. В неї є свій темперамент, характер, є таланти і здібності. Необхідно враховувати ці особливі якості кожного учня на уроках, адже кожен учасник навчально-виховного процесу буде задіяний, а можливості кожного реалізовані. З цією метою використовуються різнорівневі завдання, творчі запитання.


Проблема шляхів активізації  пізнавальної активності учнів на уроках суспільних дисциплін, зокрема на історії має велике значення в навчально-виховному процесі. Сьогоднішній учень за партою – це наше майбутнє завтра. Яким воно буде залежить від вчителя який вкладе в його серце іскру любові до рідної землі,  до великого минулого наших предків. Наше завдання сьогодні зробити з дитини не просто виконавця і пасивного пересічного, а   творчу обдаровану особистість з активною життєвою позицією.   Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу. Чим цікавішим є навчально-виховний процес тим активніша є позиція його головних учасників – учнів. Шляхів для активізації пізнавальної активності учнів є досить, особливо якщо ними користується творчий керівник цього процесу.

Немає коментарів:

Дописати коментар